24 липня 2018

І було щось пташине в прозорому злеті тім

Друк
Оцінити
(3 голоси)

І було щось пташине

в прозорому злеті тім

Щось таке невловиме,

на думку схоже, либонь.

Ейфорія минає. А те, що по ній

лишилось, –

Божевілля. Чи біль. А якщо пощастить –

любов

 

А в кадильниці ночі

курились духмяним димом

Білі пахощі тіл,

охоплені світлим вогнем

Ейфорія минає. І в погляді

світить німо

Те, що не проминуло

І, певно, уже не мине


І у зливі цілунків,

і в спазмах веселого болю,

І у всіх шепотіннях,

надпитих при самих вустах

Ейфорія минає. Лягає крупинками

солі

І щасливе мовчання

І темна терпка самота

 

І було щось пташине – чи легкість,

чи спів, чи крила,

Чи розпачлива певність,

що все устаткує Бог…

Ейфорія минає. А те, що по ній

лишилось

Називайте, як хочте.

А я таки знаю – любов.

16.09.99

публікується вперше

Повернутись нагору