А ближче – ні на трохи нам,
Не можна нам.
Напевно, не закохана –
Зворожена.
Боюся й уявити
Дивовижу цю.
Мій опівнічний світе,
Моя ніжносте.
Навряд чи я отямлюсь,
Навіть – тонучи.
Біда із почуттями,
Моє сонечко.
Не стану ворожити.
Але – вір мені.
І що там того жита
Понад прірвою!
Прекрасно і безглуздо.
Майже – таїнство.
Впираюся. Боюся.
Розчиняюся…
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)