28 березня 2019

В прозорім повітрі розлита отрута

Друк
Оцінити
(4 голоси)

В прозорім повітрі розлита отрута

І крилами вітер тріпоче ізнов

Мій смуток шепоче: не чути, не чути

Не чути нічого про світлу любов.

Отруєний подих весна розливає

І входить, повита прозорим плащем

Та серце сумує: не знаю, не знаю

Не знаю, чи зможем ми стрітися ще.

Зітхаю – і болем стискаються груди

Хоч усмішка тиха тривожить вуста,

Та очі кричать, що не буде, не буде

Не буде кохання, а лиш гіркота

1995

Останнє від administrator

Повернутись нагору