23 серпня 2019

Од минулого кладка

Друк
Оцінити
(2 голоси)

Од минулого кладка,

Невмируща, жива,

Пробивається згадка,

Як квітнева трава.

 

Поривається знову

У весняну блакить

Ще не мовлене слово

На вустах мерехтить.

 

Непроспівана пісня –

Наче поклик живий.

Мов оновлене листя,

Буйноквіт степовий...

 

Незбагненне і кличне,

Невмируще ім’я –

Моя Мати велична,

Україна моя!

Вересень 1991

Останнє від administrator

Повернутись нагору