27 серпня 2019

Певно, я ще лишаюсь у грі

Друк
Оцінити
(1 голос)

Певно, я ще лишаюсь у грі.

Мені страшно від думки самої:

Десь сидять у кав’ярні старій

Сон, Дрімота та Олє-Лукойє

 

Так немовби від себе тіка,

Сон, змарнілий, прозорий і сивий

Зазирає в порожній рукав

І потроху впивається пивом.

 

Із Дрімотою трохи простіш:

Вона має «Жітен» і «Мартині»,

Має персні зо три золоті –

Лиш не має ні тиші, ні тіні.

 

А в кутку, підливаючи їм –

Так, аби лиш мовчали обоє –

Парасолі подерті свої

Роздивляється Олє-Лукойє.

 

В місті – ніч. Що по чім? Хто із ким?

Хто розчує – дитинки б одної! –

Як сотають п’яненькі казки

Сон, Дрімота та Олє-Лукойє.

Останнє від administrator

Повернутись нагору