29 листопада 2019

Я — парасолька

Друк
Оцінити
(1 голос)

Я — парасолька. Я стою в кутку.
Сьогодні дощ, та я вже непотрібна.
Господар мій вважа (хоч, мабуть, хибно),
Що соромно носити отаку.

 

І от стою, немов колишній воїн,
Пораненнями вилучений з лав.
Бо під дощем усі ішли по двоє,
А мій себе самотнім почував.

 

Покинуто — зіщулену й німу.
Мені б спочити. Але я боюся:
Він десь іде в плащі і капелюсі.
А раптом буде холодно йому?

 

Співають ринви пісеньку дзвінку,
В калюжах плинуть кола, наче мрії…
Втім, що мені? Не я його зігрію.
Я — парасолька. Я стою в кутку.

Останнє від administrator

Повернутись нагору