До того подібні, що стрітись
За ризик вважаємо ми
Отак живемо – незігріті
По це і по той бік зими
За кіньми повіялась грива
Сліди приховали степи
У душах, холодних і сивих
Однаково віхола спить
Хай місяці плинуть рогаті
Світанки марніють з лиця
Та тільки ночами багаття
Запалюють наші серця
Ніхто вже не знає у світі
Відколи забулось тепло
Чий попіл розвіявся з вітром
А чий – по землі розмело
Хай дні відлітають русяві
Хай вікна завішує смог
До того подібні, що навіть
І пам’яті вже боїмось