08 січня 2020

На прощання

Друк
Оцінити
(3 голоси)

Мене не причарує вітер теплий

І переспів прозорої води...

Народжена із зоряного степу,

Я знову повертаюся туди.

"Ходім зі мною. – Чую, – за вітрами

Повітрям, що п’янкіше від вина.

Туди, де поміж синіми горами

Чарівний край у сонці засина..."

Не клич мене. Чи бачиш ти? Я плачу.

Кидаючи долонь твоїх тепло,

Та мушу повернутися. І наче

Півсвіту поміж нами пролягло.

А птахи білосніжні линуть, линуть

Під хмарами... Далеко тихий край.

Ти знаєш, в чужині вмира калина...

Пробач мені, дай руку. Прощавай!

Січень 1992

Останнє від administrator

Повернутись нагору