День перетліє. Змаліє хоробрість.

Світло від лампи окреслить мій обрій.

 

Випито склянку. У склянці — крижинки.

Зболений спокій самотньої жінки.

 

Тіні химериі — мої охоронці.

Перечекати! Побачити сонце!

 

Сяйвом зеленим спалахують очі…

О, цей танок при народженні ночі!

 

Байдуже відьмі у місячних шатах —

Як викликати, кого викликати:

 

Десь за вікном розчиняеться місто

В срібнім тривожнім бряжчанні мониста.

 

І відхиляє прозору фіранку

Білий танок при народженні ранку