Надкушеним яблуком кривиться місяць
І бризкає соком з-за жовтої хмари.
Йому — як і всім:
Ось повисить-повисить —
І в кошик з ожини впаде незабаром,
В отой, що під вітром хитається долі
Обабіч останньої косої хати…
Ошкіриться ніч, назбиравши доволі —
І в місто відправиться. Ярмаркувати.
Приїде. Постоїть. Примоститься скраю.
Зирне з-попід вій. Не торгуючись довго,
За кошик вона дукачів наміняє
І чорними кіньми додому почовга.
…Висять дукачі у безладді по небі,
Вухами пряде нашорошена тиша,—
І ночі, начеб-то, нічого не треба…
А ліпше б був місяць —
З ним якось…світліше.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)
- Вітаємо видавництва, дружні до творчості Марини Брацило в Новини (28.05.22)
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)