Випало небо снiгом
Просто менi у сни.
Ранок. Сльота. Вiдлига.
Калюжка коло стiни —

 

Око на сiрому лобi,
Сповнене жаху й пiтьми:
Вулиця сонним Циклопом
Вклякла на зламi зими.

 

Втомлений шепiт фiранок
В такт переможеним снам,
Чаша з святими дарами —
Сонце в долонi вiкна —

 

Нас не очистить вiд скверни,
Змiшана э трунком доби.
Початок нової ери:
Ворога возлюби,

 

Потiм ввiйди у браму,
Створену з тiла мого.
Гiлка в вiконнiй рамi —
Чорний застиглий вогонь,

 

Скручений жмутом попiл.
Пристрасте! Ти — слiпа?!
Знаєш, на щастя попит
Вчора на бiржi впав.