Насінневий сухенький лускіт.
Кіт на ганку. Спориш по дворі.
Тінь бджоли лягла на пелюстку —
Все так само. Вже котрий рік.
Стань. Дивися. Плечима знизуй, —
Час котився — котився — і став:
Баба Катря лічить на призьбі
Насінинки, наче літа.
Вже й не вгледиш за тими роками,
Хоч дивися під руку шорстку:
Баба Катря була за маму
І сестричкам, і брату Федьку.
А було ж тій мамі тринадцять!
Може, більше. Ніхто не згада.
І сусідки лаялись: — Трясця!
Ще й гордує. А стан! А хода!
Гляне баба — нічого не видко.
Хилять бабу роки і роки.
Де той Мирополь? Де ті сусідки?
Де зухвалі стрункі парубки?
Йшли по воду — пішли за водою.
Це ж уже й не згадає ніхто:
Баба Катря була молодою.
Був ще парубок дід Платон.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Доню моя, доню. пісня в Пісні (14.01.21)
- Я знаю все, що буде і було в Я зроду тут живу (13.01.21)
- Зачекай, дитино. Не спіши з коханням в Ключі від ранку (12.01.21)
- Ти мимоволі вбив в І залишаться - вірші (11.01.21)
- Свято скінчилося в І залишаться - вірші (10.01.21)
- Як високо стелиться дим у різдвяному небі в І залишаться - вірші (08.01.21)
- Торуючи звично щоденні маршрути в І залишаться - вірші (05.01.21)