Не вір мені. Я — злива на траві.
Я висохну. Я зникну. Я розтану.
І тільки тінь мого гінкого стану
Та голос мій залишаться живі.
Проте серед безмежжя голосів
Мій вирізнити ти уже не зможеш,
Ти будеш озиратися тривожно
І очі видивлятися в росі.
Навіщо? Краще змовкни — і не вір.
Я все одно назад не повернуся.
Горітиме солодкий смак спокуси,
Кричатиме в тобі первісний звір,
Летітиме дзвіничний вир годин,
І юні проливатимуться зливи…
Не вір мені. Але живи щасливим,
Допоки не залишишся один.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- За далеким синім обрієм в Я зроду тут живу (22.02.21)
- Вимережу з гамору і криків в Благовіст (18.02.21)
- Котрийсь сон канапа марить в Благовіст (17.02.21)
- Хай буде день – зелений і терпкий в Я зроду тут живу (14.02.21)
- Я набираю номер твій в Мелодія вічних прощань (14.02.21)
- Вар’ятство. Збочення. Чаклунство в Мелодія вічних прощань (08.02.21)
- Ти не зумієш відшукати в Сонцетяжіння (02.02.21)