Тьмяно чомусь в дзеркалах –
Блякнуть сліпі вогні.
Десь і мене шукали.
Плакали по мені.
Клякли, мов поторочі.
Нипали по світах…
Хтось видивлявся в очі,
Шепотом стер вуста.
Довго питався свідків:
Як же я вийшла з гри?
В темряві смикав нитку,
Впущену в лабіринт,
Рвався з тенет плаценти,
Плакав моє ім’я…
Ось вона, зала в центрі.
Тут мала бути – я.
Пошукам край неначе.
Туга в очах німа…
Що ж ти закляк, шукачу?
Бачиш – мене нема.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- А десь поруч в І залишаться - вірші (25.01.21)
- А любов моя, хоч і у комі, — жива в Мелодія вічних прощань (22.01.21)
- Паперові сани в Сонцетяжіння (20.01.21)
- Не треба слiв, пророщених в теплi в Хортицькі дзвони (18.01.21)
- Доню моя, доню. пісня в Пісні (14.01.21)
- Я знаю все, що буде і було в Я зроду тут живу (13.01.21)
- Зачекай, дитино. Не спіши з коханням в Ключі від ранку (12.01.21)