1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
23 листопада 2020

Блін, моє терпіння – не резинове

Оцінити
(1 голос)

Блін, моє терпіння –
не резинове.
Як і розуміння –
не безмежне.
Слухай, шефе,
ну ж бо –
довези мене:
Енний кілометр.
А далі – стежка.
Далі – буєраками
проклятими
Далі – аби лиш
не наздогнали
Я сама від себе утікатиму
Як уже – бувало – утікала.
Не від свого щастя –
Від самотності,
Отієї, що за щастям, –
потім
Від самої себе –
у сьогоднішнє
Від себе щасливої –
в самотність.
Ох, як уявляю:
ми…світання…
І всьому живому
місця мало.
Лиш єдине
муляє питання:
Чи не надто швидко
розігналась?

12.07.12