У чорній річці – кришталеве дно,
Де день вчорашній заклякає, вбитий.
Не пий отрути! Жінка – не вино,
Її не можна просто пригубити.
І кілька крапель випити сумних
Із квітки, ледь розквітлої на стані.
Не горобина ( знаєш, восени
Вона стає солодкою востаннє).
А вранці – чи повія, чи свята –
Всі падають в безодню просто з стебел:
Уже не ти. Але іще й не птах, –
Її не можна випустити в небо.
Але коли скінчиться темна гра,
Ти зрозумієш, розпачем окутий:
Молитва марна. Жінка ще не храм,
Вона лише спокуса і спокута.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- А любов моя, хоч і у комі, — жива в Мелодія вічних прощань (22.01.21)
- Паперові сани в Сонцетяжіння (20.01.21)
- Не треба слiв, пророщених в теплi в Хортицькі дзвони (18.01.21)
- Доню моя, доню. пісня в Пісні (14.01.21)
- Я знаю все, що буде і було в Я зроду тут живу (13.01.21)
- Зачекай, дитино. Не спіши з коханням в Ключі від ранку (12.01.21)
- Ти мимоволі вбив в І залишаться - вірші (11.01.21)