Ти – не боржник. І я – не митар.
Ні по своє, ні по державне
Я не прийду до твого житла,
Бо я на це не маю права.
Ти – не боржник. Живи спокійно.
Нема звідкіль чекати лиха.
Дощинки сліз тримають вії.
Спокійно, жінко, Чуєш – Тихо!
Мій біль – моя єдина власність –
Мені всміхається зловісно.
А те, що мало стати щастям,
Померло, народивши пісню.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)
- РУДОМУ — ОХОРОНЦЮ НАШОГО ПІД’ЇЗДУ в Сонцетяжіння (21.05.22)
- Це я. Не поспішай мене прощать в Мелодія вічних прощань (21.05.22)
- Характерник в Хортицькі дзвони (19.05.22)
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)