Свято скінчилося.
Святу, напевно, капець –
Зраджено всіх,
хто хотів залишитися цілим.
Бач – кошеня.
І не обов’язково – сліпе.
Я його пещу.
По тОму відсвічує білим.
Хочеш мороки – цей світ намалює тобі
Всі барельєфи,
порізьблені вітром і часом.
Це – лише збіг.
Як не кидай, однаково – збіг!
Тихо прокинься.
Рятуйся журбою і квасом.
Знаєш, тобі
облітають планети на слід.
Зорі тебе
упізнають, аби захотіла.
Тільки одне:
ти навіки належиш землі –
Крилами, болем
і, що найреальніше, – тілом.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- День новий прийшов в Пісні (01.07.22)
- КОНКІСТАДОР в Благовіст (26.06.22)
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)