1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
18 січня 2021

Не треба слiв, пророщених в теплi

Оцінити
(1 голос)

Не треба слiв, пророщених в теплi,
Пустопорожнiх дзвоникiв на збруї –
Ти ж не питаєш вазу на столi,
Чому вона за лiтом не сумує,

 

Не докоряєш стомленим дверям,
Що зустрiчi з тобою не зрадiли…
Ти зайвих почуттiв безглуздий крам
Розмiнюєш на дотики до тiла.

 

Як їх багато: промiнь, вiдблиск, снiг,
Тепло крижини, наче нiжнiсть ката…
А я вже так стомилася од них,
Що втому перестала вiдчувати.

 

То що? Я занiмiла. Я мовчу.
Напнулася на лiжку, мов вiтрило…
Чого ти хочеш? Запитай свiчу,
Чому вона на ранок догорiла.

Детальніше в цій категорії: « Уже паленiють клени