Вар’ятство. Збочення. Чаклунство.
Зміїний свист чужих очей.
Історія смішного людства
Мені впивається в плече
Тваринним покликом до крові,
Первісним криком таїни.
Без знаку, шепоту і слова,
Без поділу на “нас” і “них”,
Без жодного проекту думки,
Нечутним криком по гіллю
Шукає звабний сміх чаклунки
Дорогу в затінок “люблю”.
І тільки потім буде кода,
Що вжалить з швидкістю змії,
Як спалить твій гарячий подих
Останні сумніви мої.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)
- На небі з квіту черешень в Мелодія вічних прощань (25.04.22)
- Що ти хочеш від мене в Мелодія вічних прощань (22.04.22)
- Наші хлопчики в Пісні (21.04.22)
- Бранка в Хортицькі дзвони (13.04.22)