18 лютого 2021

Вимережу з гамору і криків

Друк
Оцінити
(1 голос)

Вимережу з гамору і криків
Сумовиту казку на віки…
Ось лежить розтоптана гвоздика,
А по ній ідуть чоловіки.

 

В два ряди — розквітлі і бутони —
Найневідворотніше із лих:
Вже пропахли квітами купони
Навіть в тих, хто не купує їх —

 

Так, як ти. Мовчиш? Ну та нічого.
Я кмітлива дівчинка. А ти
Подумки давно вже зник за рогом,
Так реально — аж до німоти.

 

Що ж, коханий, втрата невелика.
Йди. Будь обережним на льоду.
Не питай, чому я від гвоздики
погляду ніяк не відведу.

Останнє від administrator

Повернутись нагору