Весна, мов свічка стоїть. І тихо так!
Від свічки тінню лягла журба.
Ти був найкрашою з моїх вигадок,
Найнебезпечнішою з забав.
Всі електрички — за літнім розкладом,
Усі дерева — в зелену тінь…
Я знов потроху стаю дорослою
І вчуся жити на самоті.
У небі стигне блакитна туга.
І кожний подих — ковток весни.
Лягаю спати о пів на другу.
І сплю до ранку. І бачу сни:
Весняний чортик — зелені ратиці —
Аж до світання відгонить сум…
О, як же знову кортить погратися!
Та я — доросла. Нема часу.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- День новий прийшов в Пісні (01.07.22)
- КОНКІСТАДОР в Благовіст (26.06.22)
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)