Білизна пахла небом і дощем.
Врятована від простору і зливи,
Вона була невинною. А ще —
Світання починалося тремтливо.
І всепрощення хвилями текло,
І свіжість таврували наші тіні,
І пахло чистотою. І було
Іще далеко до гріхопадіння.
Були відкриті вигини руки,
І колір був іще первісно білим.
Це потім сорочки і рушники
Скомпрометують дотики до тіла.
Ще решта десь над шворками летять,
А я вже застигаю безпорадно,
Бо пролила лихим передчуттям
Вишневий сік на біле простирадло.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)
- На небі з квіту черешень в Мелодія вічних прощань (25.04.22)
- Що ти хочеш від мене в Мелодія вічних прощань (22.04.22)
- Наші хлопчики в Пісні (21.04.22)
- Бранка в Хортицькі дзвони (13.04.22)