Навсебіч розлітались слова
Щодо мови і мовного стану.
З’ясувалося: “Мова жива,
Коли нею говорить кохання”.
Хто сказав їм, що мова мовчить?
Хто її вимірЯ за статтею?
Ми з коханим її вночі
Оживляли, мов Галатею.
Хай замовкнуть оці і ті!
Коли ніч, мов морозиво, тане,
Так природно у півзабутті
Вимовляти: “Коханий!..Кохана!.."
Відлетять неприборкані сни,
Потім сонце сполохає тіні…
І навряд чи потрібен словник,
Щоб сказати: “Єдиний!..Єдина!.."
Всі коханці бувають в раю
Без спокути, свічок і єлею:
У коханні богами стають
І навчаються мови своєї.
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)