Вуста застигли на межі
Терпкого темного зітхання.
Це сталось. Тільки не кажи,
Що пальці стрілися востаннє..
Не треба трути в трунок сну!
Тривожний крик втрачає травень,
Змиває усмішку масну
З вогню народжена заграва…
Я проведу тебе. Рушай!
Прощання не розквітне криком.
Стікає божевільний шал
Загравою з червоних вікон.
…Цілунків вистояний сік.
Пустеля. Віхола піщана.
Лиш очі квітами в росі
Близьке накрикують прощання.
04 квітня 2022
Вуста застигли на межі
Info
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)
- РУДОМУ — ОХОРОНЦЮ НАШОГО ПІД’ЇЗДУ в Сонцетяжіння (21.05.22)
- Це я. Не поспішай мене прощать в Мелодія вічних прощань (21.05.22)
- Характерник в Хортицькі дзвони (19.05.22)
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)