1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

Ключі від ранку (44)

Воно таке мінливе - кохання. Він такий різний - коханий. У почуття стільки граней! Вони часом міняться веселкою, часом - ранять до крові. У героя стільки облич! Щоб нарешті збагнути незбагненне, варто подивитися в кожне. Але відімкнути світанок і зустріти новий день щасливою можна лише з по-справжньому близькою людиною. Яка подарує коханій ключі від ранку.

Розвиваються пасма снів. Я вустами ловлю промінчик. Все, що сталося, у мені. Зачаїлось до дня від інших.   Заховалася кошеням Тепла злива торкань під серцем… Твої очі щось гарне снять, Але що? – я не маю версій.   То нічого. Припухлих вуст Доторкатися ще зарано. Я все потім, колись назву – Всі гарячі медові рани.   І допоки нема дощу,…
На межі німоти – безкінечно повторене слово. Тиха ніби-луна – за тобою слідами у ніч. Місто знає: це ти. Місто очі твої заціловує. Але все це мине. Як під ранок минають вогні.   На межі самоти – в безкінечність подовжена ніжність. Понад вміння усі – розпізнати твій подих і крок. Просто знати: це ти. Мій притулок і камінь наріжний. Тиша…
Сторінка 1 з 2

Мій настрій

Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...

Копия СОН ТРАВА