Ключі від ранку (55)
Воно таке мінливе - кохання. Він такий різний - коханий. У почуття стільки граней! Вони часом міняться веселкою, часом - ранять до крові. У героя стільки облич! Щоб нарешті збагнути незбагненне, варто подивитися в кожне. Але відімкнути світанок і зустріти новий день щасливою можна лише з по-справжньому близькою людиною. Яка подарує коханій ключі від ранку.
29.03.12
Відпускаю
Відпускаю. Якщотобі треба, щоб я відпустила.Відпускати стрілу –чи подужав би стримати лук?Відірвешся пташиною від нерухомого тілаІ – поволі. По кроку.В безбарвну нічийну імлу. Це не вперше тобіцілувати прощанням долоню.Вистигати у рухах і снах.Відцвітати в очах.Забувати тепло й шепотіннявологого лона.Неминучість минання.Вогонь. Передсвітня свіча. Ти минаєш світи,перехрестями русел утікшиВід сліпого плачупересохлих у відчаї днів.Відпускаю – бо знак. Бо стрімкий і…
Опубліковано в
Ключі від ранку
29.03.12
Вечір тихий
Вечір тихий, вітром кутий…Не забудь мене забути. Вечір сонний. Сутінь. Затінь…Не забудь мені сказати, Що не хочеш. Що – не треба.Що навколо – небо, небо. Що у нім тобі самотньо.Що прощаємось сьогодні. Я дивитимусь в тривозі,Як ти клякнеш при порозі. Як розмову не закінчиш,Як слова ковтаєш інші. Як мене цілують очі:«Хочу, хочу, хочу. Хочу!!!»…
Опубліковано в
Ключі від ранку
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Ця залежність занадто сильна в І залишаться - вірші (06.08.20)
- Я не зважу ні на що в І залишаться - вірші (04.08.20)
- Дивись! Я з гілки ніч зірву в Сонцетяжіння (03.08.20)
- Буде так, як схочеш в Мелодія вічних прощань (31.07.20)
- Відеопрезентація уроку з літературного краєзнавства "Марина Брацило. Я прийду і піду. І залишаться вірші" в Мультімедіа (27.07.20)
- О, так. Я не звикла певно ще в І залишаться - вірші (27.07.20)
- Ти будеш – то й досить в І залишаться - вірші (27.07.20)