1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

Ключі від ранку (65)

Воно таке мінливе - кохання. Він такий різний - коханий. У почуття стільки граней! Вони часом міняться веселкою, часом - ранять до крові. У героя стільки облич! Щоб нарешті збагнути незбагненне, варто подивитися в кожне. Але відімкнути світанок і зустріти новий день щасливою можна лише з по-справжньому близькою людиною. Яка подарує коханій ключі від ранку.

Ось такий саундтрек до німого кіно.Ледве чутний мотив із повітря ловлю.Трішки дивно: мажор огортає мінор.Дай подумати хвильку: напевно ми – блюз?   І мовчання пливе. І чи час говорить?Може, просто мовчати і слухати час?Уривається подих. Ламається ритм.Дай подумати, сонце. Напевно ми – джаз?   Агресивно сміється недбалий мотив.Озивається скриками пристрасть сліпа.Повний безлад думок і хаос почуттів…Дай подумати (спробую): може ми…
За відсутності дотиків           очі сумують частіше.За відсутності зустрічей           зріє бажання вином.І коли ми спиняємось           хоч би на мить серед тиші, -Ми сплітаємо подихи.           Решта – уже все одно.   І тримаючи в пальцях          тоненьку крижинку реалій,Відчуваєш, як тане     …
Сторінка 2 з 2