1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

Ключі від ранку (46)

Воно таке мінливе - кохання. Він такий різний - коханий. У почуття стільки граней! Вони часом міняться веселкою, часом - ранять до крові. У героя стільки облич! Щоб нарешті збагнути незбагненне, варто подивитися в кожне. Але відімкнути світанок і зустріти новий день щасливою можна лише з по-справжньому близькою людиною. Яка подарує коханій ключі від ранку.

21.03.18

Я отямилась щойно на березі сну

Я отямилась щойно на березі сну. Навкруги – недитяча казка. Я тону в цьому погляді, справді тону. Порятуйте мене, будь ласка!   В цьому погляді бризками – ніжність і сміх. І на денці іще – невловимо – Що одні ми. Одні. Ми самі серед всіх Із розкритими настіж очима.   Що віднині не треба ні сліз, ні вина. Якщо хочете…
Опубліковано в Ключі від ранку
Детальніше...
26.02.18

Ти мені потрібен

Ти мені потрібен: У розмовах – срібло. Виплавлене в тиглі. В ніжності застигле.   Я була у тусі. Я висіла в чатах. Я вже майже злюся: З ким би помовчати?   У дзвінкім клечанні І в зимовім сріблі Ти – моє мовчання. Ти мені потрібен. 30.08.07
Опубліковано в Ключі від ранку
Детальніше...
Сторінка 1 з 2