1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

Зима (14)

12.07.11

Тобі

Тобі в усім, що має бути тут,До всього – крок, півподиха і слово.І далі, певно, необов’язково.І потім, мабуть, вийти у сльоту.   Промоклий день зіщулиться в клубок,У грудку пір’я — мокро і пташино.Тобі до завтра – ще одна стежина,І, може, там чекатиме тепло,   Та поки – стинь. Тривога і дощі.Сліпа зима, заплакана, мов осінь.І ти бредеш, незгаданий і босий:Погнутий…
Певно, не час весні, —Бо не прийшла весна.Сіре полум’я снів.Чорне більмо вікна.   Так воно і було –Тиша, вода і лід.Падає тінь на скло –Наче портрет на склі.   А під тобою – сон,Ліжко, підлога, біль.Змучений ПікасоСенсу шука в тобі.   Ти ж безтурботно спиш –Ти забуваєш день.Так, наче хтось сліпийСтиха питає: “Де?” 6.02.04