1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

Осінь (10)

і коли перетліє останнє листяу останніх багаттях останнього дняти вернеш до холодного сірого містаде усе що ти робиш — “всіляка фіґня”там чекатимуть зорі яких не побачишза ліхтарними плямами димом і сномде усі голуби розжирілі й ледачіде не виросте певно й одніньке зерноі тобі буде затишно вогко і теплоти ходитимеш снами і площами дніві ростимуть тобі хлорвінілові стеблаа полин і ромашка…
Тс-с!.. Пам’ятаєш, як опадала осінь, –Вкотре прийшовши так небажано-світло?Колись у мене було ось таке волосся –Бачиш? – листя верби, що тріпоче на вітрі.Ні, я таки пам’ятаю осінню тишуТам, де немає більше і спогаду моїх кроків.Пам’ятаю, як вітер, неначе миша,Тихо шукав тепла у заметах високих – Цілу осінь тоді перемітали листяВулицею врізнобіч, скирдували, мов сіно:Буде на зиму трохи осені, трохи міста,Що…