1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

І залишаться - вірші (297)

А музика – скрізь. Вода у під’їздних трубах Співає своєї. І ліфти дзвенять своє Сусід збігає сходами в ритмі румби… Здається, нічого немає, А музика – є.   Вона – реактив, який розчиняє тишу. Невидимі струни – у всього й для всього. Отож Уранці розбудить. Увечері - приколише. Заплаче з тобою. Але й засміється також.   І навіть коли обніме…
Тихенько сміюся крізь пристрасть і шал Плетуся на кухню, здолавши дрімоту Кумедно казки переходять в реал: Вставати – о шостій. У принца – робота.   Без огляду казка – у ніч навтьоки За нею – ясний і просвітлений ранок: Принцеса вбирається до баняків І трішки прибрати за принцем коханим   А вернеться – пізно. І трішечки злий Живому і мертвому…
Сторінка 1 з 8