1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

І залишаться - вірші (142)

Ну і де вона – в сенсі, твоя душа? П’є чай з малиною? Дивиться серіали? Знаєш, корабель ось-ось вируша. Віриш – місць на нім залишилось мало   Бачиш, сонце, – це пляма того вина, Що зазвичай цілує шхуну у груди… Ти кажеш – ось вона, сивина… Та, вибачай, у мене її не буде
Так напоротися – це стовідсотків «попасти» Старість – не радість. І все устатковано вщент Ми не чекали нізвідки такої напасті Втрати і збитки удвох підраховуєм ще   Що у плюсах – та вважай, що немає нічого: Подихи душ, переплетені поза слова, Та, що нізвідки (вона ж у нікуди) дорога, Сяйво приховане: лампочка в тисячу Ватт   Мінуси - ніжність (старанно…
Сторінка 1 з 4