1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

І залишаться - вірші (107)

Був день зимовий прозорим... Світили, при сонці зайві, Крижинки, мов денні зорі, Услід мерехтливим сяйвом.   Як лицарі Дива, в полі Сягнувши з земного чрева, Мені шепотіли тополі: – Вітаємо вас, королева...   Вмираючими снігами, Наблищена до знемоги, Ясним кришталем під ногами Видзвонювала дорога.   Дражнила мене загадково... Мій боже! Навіщо я знаю, Куди ця стежка казкова, І що мене…
диптих –роздум І. ПРЕЛЮД. Тоді холодний листопад Сліди заносив падолистом, Вмирала осінь... втратив сад Червонне золото намиста. І бився дощ, мов мокрий птах, Колишня розкіш облітала, І зорі плутались в гілках... Але зимі було замало. Тоді вона прийшла сама, І застогнала, і завила, і одібрала жартома У осені останні сили. І білим снігом залягла Десь у степах, де подих літа,…
Сторінка 1 з 3