1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

І залишаться - вірші (287)

Маленький світ опадає долу. Маленький світ усміхається щиро. Маленький вітер блукає полем – Це інший вітер, це інша міра.   Тихо слухай. Тихо смійся – Має вуха опале листя.   Маленький біль відтіняє зраду. Маленька вісь проштрикнула сонце. Маленька тінь затулила радість. Маленький вибух – маленький стронцій.   Плачуть пальці. Торкають подих. На вдих – питання. На видих – згода.…
Це не горе. А якщо горе… Хочеш плакати? То навчись! Ніжність моря, підступність моря, Оксамитова далечінь.   Це не втрата. А якщо втрата… Хочеш дихати? Дихай в такт! Цілуватися. Цілувати. Сіль зціловувать на вустах.   Це не тиша. А якщо тиша… Хочеш слухати? Слухай, як Заколисує, за-колише Море з ніжністю майже в такт.   Це – незборно. Якщо ж побореш……
Сторінка 1 з 7