1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

І залишаться - вірші (263)

Зупинися допоки це все ще не сталося наново Доки річка тримається чемно усіх берегів А з прочинених вікон так солодко пахне оманою Що вже майже скінчились зимові запаси снаги   І торкаючись сукеньки – тої, що справді заплутає Ну тієї саменької – так їм і треба усім! – Я вже подумки ніжно й пестливо прощаюся з путами Є часи на…
Так буває: щось насниться. Світ великий. Плаче киця. Все у світі – не дитяче. Сумно киці. Киця плаче. Плаче киця в сонну тишу: Мама прийде. Мама втішить Мама кицю не залишить: – Хочеш сала? Хочеш мишу? Киця мордочку ховає: – Я не плачу. Я – співаю.
Сторінка 1 з 7