І залишаться - вірші (366)
14.01.19
Пройде безліч віків
Пройде безліч віків, І у котромусь вимірі другім, Де звичайними будуть Терпіння і дружнє тепло, Ти забудеш жалі, І страждання, і біль, і наруги... Але як же зі мною? Згадай, адже все це було! Тож на пам’яті може Минуле тебе розіпнути, Тихо скажеш: "Було..." Стане вічним безсонням твоїм Те, що звуть "ностальгія", І раптом прокинеться смуток В бездоганному світі За…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
14.01.19
Мій перший рядок- про тебе
Мій перший рядок – про тебе Мій перший цілунок – тобі А птахи нанизують щебет На вітру нитки голубі І в’яжеться те намисто Прикрасами на гілки Похмурого саду, що листя Не бачить уже віки І я несу тобі усміх – Єдиний дарунок мій, Що кривить уста розпусні Найгіршої із повій – Тієї, що спродує душу За щирий…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Прес-реліз за підсумками "Хортицьких дзвонів" - 2020 в Всеукраїнський конкурс молодої української поезії та української авторської пісні «Хортицькі дзвони» імені Марини Брацило (01.12.20)
- Не плач над осінню в Я зроду тут живу (29.11.20)
- Чуєш? – Луна Перекочує камені крику в Я зроду тут живу (28.11.20)
- Ти кажеш, що слів замало в Я зроду тут живу (27.11.20)
- Так сумно у моєму небі в І залишаться - вірші (24.11.20)
- Блін, моє терпіння – не резинове в І залишаться - вірші (23.11.20)
- Майже роман (етюд з натури) в І залишаться - вірші (18.11.20)