І залишаться - вірші (418)
17.10.19
Антидидактика
Зумій добутись і не відстати.Зумій назвати пряму – прямою. Зумій не ткати на цих верстатах, Що їх, утікши, забули Мойри. Зумій лишити не свого кусня. Зумій не впасти, упавши долі. Зумій здолати тяжку спокусу З”єднати нитку чиєїсь долі. Таких “зумій” пригадавши безліч, Не стань самотнім, не смій – учити, А ще – тужити по тих, що щезли: Вони,…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
10.10.19
Ти йдеш з мого життя
ти йдеш з мого життя понурим коридором – на кілька кроків, днів, жалів або років тобі хлюпоче вслід занедбаний вівторок, понура середа, а може, навпаки, ти йдеш таким легким, таким нечутним кроком – немов тебе несе безжальна течія і вже такий нічий цей морок, і морока і ніжність, і біда, і радість – нічия такий нестримний лет такої…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)
- На небі з квіту черешень в Мелодія вічних прощань (25.04.22)
- Що ти хочеш від мене в Мелодія вічних прощань (22.04.22)
- Наші хлопчики в Пісні (21.04.22)
- Бранка в Хортицькі дзвони (13.04.22)