І залишаться - вірші (345)
16.11.18
Мені здавалось ти мене гукав
Мені здавалось: ти мене гукав, Хоч це було, можливо і не в тему Сліпа рука, шукаючи рукав, Мов кошенятко тицялася в темінь. Мені здавалось: ти мене гукав – А треба бігти, бігти, коли кличуть! Здригалася невиспана рука, Малюючи усміхнене обличчя Мені здавалось: ти мене гукав І за собою кроки не встигали І усмішка зривалася дзвінка І в хмарах…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
14.11.18
Чуєш чи не чуєш…
бабуні Наді Все пригадується: м’ячик переліта в палісаднику. А діду вже наворожили дівчат двійко Пам’ятаєте? Він називав Вас Надічка І ніколи – Надійка. Втім, різниця яка – циганка не схибила Мав таки дід трьох дівок під командою Ну, а якщо у вас доволі хліба – Значить, жили заможно. У домі з верандою. А скільки нас там збиралось –…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Сумний ювілей в Новини (15.07.20)
- Ну, так. Ми розчинилися у ритмі. в Ключі від ранку (15.07.20)
- Нема її. А щойно ж тут була в Мелодія вічних прощань (10.07.20)
- КУПАЛЬСЬКИЙ МОТИВ в Я зроду тут живу (07.07.20)
- ЛЕТЮЧI КОРАБЛI в Хортицькі дзвони (06.07.20)
- Тужавіє туга в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (29.06.20)
- Але що це? Ти знову — утік в минуле в Мелодія вічних прощань (25.06.20)