І залишаться - вірші (279)
08.06.18
ВИПАДКОВІСТЬ
І. І що тепер буде? Здається, не буде нічого. Ми – люди, лиш люди, І то була просто дорога. Спокійна відносно: Перони, валізи, вокзали, І все було просто – Ми навіть тепла не шукали. Усе вже минуло, Минуло, як злива у травні... Останній притулок Підшукують спогади давні. Спустошені груди – Їм серця замало одного... І що тепер буде? Все…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
07.06.18
REQVIEM
«Зажурилась Україна…» /з народної пісні/ Зажурилась Україна, Соромом повита. Ще лишилось покриткою По світу пустити Шукать правди. Нема її! І світ цей – омана. Хто побачить, хто розкаже? А слухати стане?! Кажуть: доля є: Не вірте! Нема її в світі. На ганьбу та умирання Ростуть наші діти. Кажуть: діти. Раби ростуть! Бидло поніміле! «Як кровиночку кохали…» – Досить вже. Зростили! Вже нас…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- От як хочете в І залишаться - вірші (19.07.19)
- ПАТРІОТ в Шовкова держава (19.07.19)
- Я думала - я інде десь живу в І залишаться - вірші (18.07.19)
- Дайте води! — підставляю долоні в І залишаться - вірші (13.07.19)
- Співати – не на крилосі в Пам’ять козацького степу (08.07.19)
- МОНОЛОГ КУПАЛА в І залишаться - вірші (06.07.19)
- КУПАЛЬСЬКИЙ МОТИВ в Я зроду тут живу (06.07.19)