І залишаться - вірші (307)
05.04.18
ТРИПТИХ
І. СТРАХ Не знаю, що зі мною: я боюся Невірних слів, непевних почуттів Боюсь перебувати в вічнім русі, Боюсь заснути тишею віків Мій страх живе безплотними чуттями Невидимий до певної пори, Та сон минає. Зустріччю між нами Розпочинає він прелюди гри. І знову я вчуваю, що із мене Не зможуть народитися слова Такі, щоб долу ти схилив знамена…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
04.04.18
Не ховай у серці зневагу
Не ховай у серці зневагу І не кидай словами в мене Я не сміх, не пуста розвага, Я – сон-зілля ясне зелене. Я – твій сон весняний чарівний, Я – сліпуча, п’янка омана, Я – твоя польова царівна, Я – веснянка, давно чекана... На світанні відкриєш очі - І побачиш мене в повітрі... Хочеш, я тобі напророчу Щастя…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Небо над містом холодне в І залишаться - вірші (13.01.20)
- Щось ми стали часто бачитись в І залишаться - вірші (13.01.20)
- Це місто мене приколише в Я зроду тут живу (09.01.20)
- На прощання в Я зроду тут живу (08.01.20)
- Ліхтарі заблукали в зимі в Я зроду тут живу (07.01.20)
- Хай починається в І залишаться - вірші (02.01.20)
- Дорогі друзі! в Новини (29.12.19)