І залишаться - вірші (418)
31.01.19
Знов на підлогу сяду я
Знов на підлогу сяду я,Мовчу, немов на чатах.І знов тебе вигадуєПорожня ця кімната. Вмирає сизе зарево, Хитається прозороНаповнений примарамиНапружений півморок. Момент прозріння втрачено, Приховано невправно.На двох – хапливо – начорноЗаварюється кава. І ціла вже майоліка, Все вигадать неважко.Лиш на маленькім столикуМовчить порожня чашка. 1995
Опубліковано в
І залишаться - вірші
30.01.19
Ло-Літа
Я, мов поні ота, – по колу.Все непросто, ой, як непросто!Твій низький хрипкуватий голос, –Він сумний, як в усіх дорослих. А хотілося ж так дитячо, Неприховано так радіти!Подивлюся – у тебе очіМовби спили зимовий вітер, Мов геть чисто забули усміх, Наче дивляться у завію –Мовби терня у сніжнім хрусті,Очі… Знаєш, а я ж зумію Закружляти, заворожити… Ти мене ще не…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)
- На небі з квіту черешень в Мелодія вічних прощань (25.04.22)
- Що ти хочеш від мене в Мелодія вічних прощань (22.04.22)
- Наші хлопчики в Пісні (21.04.22)
- Бранка в Хортицькі дзвони (13.04.22)