І залишаться - вірші (345)
06.09.18
Все має статися
Все має статися. Гілки плетуть мереживо Туман звивається і диха у вікно Все застережено, обмежено й простежено І на терезах зважено давно Все має статися. Навшпиньочки за долею Іду безшелесно - сполохати боюсь Прощаюся з тривогами і болями І радість виколисую свою Все має статися. Тікаючи від фатуму Спіймалась птахою у плетиво пісень Я підкорюся. Йтиму й не…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
06.09.18
МАРЕВО
Подорожній іде. Йому щемить Минуле – всіма образами. Він минає мене. І в цю саму мить Я стаю – оазисом. Подорожній іде. Він знає: я – Полуденне мариво. Я – зелений пейзаж з піском по краях Під червоними хмарами. Подорожній іде. Подорожній - іде. Проходить. Він не вірить – і правильно – у руде Ошуканство моєї вроди. Подорожній іде. Подорожній…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- КУПАЛЬСЬКИЙ МОТИВ в Я зроду тут живу (07.07.20)
- ЛЕТЮЧI КОРАБЛI в Хортицькі дзвони (06.07.20)
- Тужавіє туга в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (29.06.20)
- Але що це? Ти знову — утік в минуле в Мелодія вічних прощань (25.06.20)
- Я – втеча, я – вічна втеча в І залишаться - вірші (24.06.20)
- Блідне зойк матіоли в Мелодія вічних прощань (22.06.20)
- Тьмяно чомусь в дзеркалах в Сонцетяжіння (20.06.20)