І залишаться - вірші (383)
12.11.18
Ну, понеслося
Ну, понеслося: усе – як завжди Заміри, виміри, насторога Милий начальник, чарівна «замша», Все – перемелеться, все – нічого Тільки на час-додаткова змінна (тільки-но вводиш – на раз зникає) Є варіант: застаріла міна No, it isn't раптові зміні Звісно, все просто: циклічні жарти – Як і завдання і спілкування Я не на варті. Однак чи варто Вірить в спокій…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
09.11.18
Чекала на тебе-тихо й залюблено
Чекала на тебе – тихо й залюблено. Все було просто: Лампа. Вечір. Певність переросла в розгубленість, Потім – у розпач, Потім – у порожнечу Від кожного звуку здригалась всім тілом Холод і вітер. Здригання. Шок. Вибухла злість: – Не дуже то і хотілося. Вимкнула світло. І тут ти, нарешті, прийшов
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Аби ти знав, викладачу в І залишаться - вірші (26.01.21)
- І Ви - десь поруч в І залишаться - вірші (25.01.21)
- А любов моя, хоч і у комі, — жива в Мелодія вічних прощань (22.01.21)
- Паперові сани в Сонцетяжіння (20.01.21)
- Не треба слiв, пророщених в теплi в Хортицькі дзвони (18.01.21)
- Доню моя, доню. пісня в Пісні (14.01.21)
- Я знаю все, що буде і було в Я зроду тут живу (13.01.21)