І залишаться - вірші (258)
04.10.17
Щоночі входжу в темні зали
Щоночі входжу в темні зали… Коли змовкає спів мечей, Я розчиняюся в печалі Твоїх безпам’ятних очей І пригортаюся туманом До чорних квітів на вікні… Це добре, що твоя кохана Не дорікне нічим мені За безтілесність і мовчання, за неприкриту шовком суть… Та й що боятися туману? Він тільки сум… холодний сум. Нечутно йду.. Так ходять Музи, Так…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
28.09.17
Море пінно цілує піски оксамитні
Море пінно цілує піски оксамитні Завмираєш, почувши мій спів у прибої Застигаєш, зловивши мій подих у вітрі Я з тобою, мій принце я завжди з тобою Море мушлі ховає в піщаних шкатулках Бо не хоче відкрити тобі передчасно, Що була я рятунком, була я притулком Безліч днів і ночей доливаючи щастям Море легко приймає і легко відносить І…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Ти чув, як плаче мовчання в Я зроду тут живу (15.03.19)
- Палітра від 10.03.2019 в Мультімедіа (14.03.19)
- Що з тобою, моя Україно? в Я зроду тут живу (13.03.19)
- ЗЕМНЕ КОЛО в Я зроду тут живу (07.03.19)
- Пролилося сонце над ланами в Я зроду тут живу (05.03.19)
- Я - крапелька прозорої роси в Я зроду тут живу (04.03.19)
- АФЕКТАЦІЯ ДІЇ в Я зроду тут живу (02.03.19)