І залишаться - вірші (406)
06.01.19
З циклу «Кава»
І. Міста мого золотистий вулик Нас не врятує, бо Де нам подітися? Безпритульні Ми і наша любов Де нам податися? Між ліхтарями Ми заблукали знов Грудень старий обвіває вітрами Нас і нашу любов Ми серед цих передсвятних суєт Скнієм – єдині либонь… Казка різдвяна хіба врятує На і нашу любов ІІ. Поза нами нема нічого Світ колись існував –…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
06.01.19
А коли притулитись
А коли притулитись – ребро до ребра – Ти відчуєш мене, мов віднайдену стежку, Мов фінал всіх розгублень і всіх озирань. Мов прозріння небес і підніжної решти. Так давно не було. Але є відтепер – Ти пізнаєш упевність затерплого тіла Нереальне чуття, підсвідомо – сліпе Що самотність у вирій навік відлетіла Бо ж ребра – бракувало. Всевишньому –…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Не про те – розумієш? – мова ! в І залишаться - вірші (19.10.21)
- Знову стали слова непотрібними в І залишаться - вірші (13.10.21)
- Ноктюрн для мами в Проза (11.10.21)
- Передголгофа.. Відеопоезії Марини Брацило на богошукацькі мотиви в Мультімедіа (09.10.21)
- Поштова скринька мріє про листи в І залишаться - вірші (09.10.21)
- Всі це бачать, та – дивно! – мовчать в І залишаться - вірші (06.10.21)
- Листопад в І залишаться - вірші (05.10.21)