1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

І залишаться - вірші (406)

Наталко! Талочко! Натале! Чи талий сніг, а чи потала, Чи річка таль, чи спів металу, Чи задзвеніла, чи розтала. Чи розлилася крівця ала, А чи На –талії твоїй Спокусливо обвився змій?   Наталко! Талечко! Сестричко! Дзвінкий струмок, бурхлива річка, Щось від солодкої порічки, Щось від самотньої смерічки… Прийми вітання від Марічки І пригадай на самоті, Як нас гойдали золоті, Разом…
І. І що тепер буде? Здається, не буде нічого. Ми – люди, лиш люди, І то була просто дорога. Спокійна відносно: Перони, валізи, вокзали, І все було просто – Ми навіть тепла не шукали.   Усе вже минуло, Минуло, як злива у травні... Останній притулок Підшукують спогади давні. Спустошені груди – Їм серця замало одного... І що тепер буде? Все…