І залишаться - вірші (394)
20.04.18
Ну і де вона
Ну і де вона – в сенсі, твоя душа? П’є чай з малиною? Дивиться серіали? Знаєш, корабель ось-ось вируша. Віриш – місць на нім залишилось мало Бачиш, сонце, – це пляма того вина, Що зазвичай цілує шхуну у груди… Ти кажеш – ось вона, сивина… Та, вибачай, у мене її не буде
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Так напоротися – це стовідсотків «попасти» Старість – не радість. І все устатковано вщент Ми не чекали нізвідки такої напасті Втрати і збитки удвох підраховуєм ще Що у плюсах – та вважай, що немає нічого: Подихи душ, переплетені поза слова, Та, що нізвідки (вона ж у нікуди) дорога, Сяйво приховане: лампочка в тисячу Ватт Мінуси - ніжність (старанно…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Слова, старі, мов баба Горпина в Сонцетяжіння (19.04.21)
- У плетиво з гарячих тіл своє вплету в І залишаться - вірші (16.04.21)
- Колись давно, коли було не треба в І залишаться - вірші (15.04.21)
- І навіть фіранка мене боїться в Мелодія вічних прощань (14.04.21)
- В найбільший шал весняної повені в Мелодія вічних прощань (12.04.21)
- Відеопрезентація Пам'яті Юрка Ноги " Марина Брацило. Поезії прощань..." Автори: Ольга Черненко, Олена Степаненко в Мультімедіа (09.04.21)
- …Ти є у цьому місті в Мелодія вічних прощань (06.04.21)