І залишаться - вірші (345)
05.11.14
Це не біль.
Це не біль. І точно не образа. Не печаль. І певно що не жаль... Ось ти де! Давай боятись разом наших несподіваних бажань. Легше і, повір мені, простіше До он того берега - удвох Бачиш, як прозорішає тиша На пітьмі настояних тривог? Гасне шторм невстояного шалу Тане вир раптової жаги Так, я знаю. Я вже тут бувала. Слід…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
25.10.14
Зупини мене
Зупини мене, якщо хочеш. Зазирни мені просто в очі Відступи лишень на півкроку Так. Я відьма зеленоока. В небі є щось – ні - я не знаю. Сивий степ в мені Закипає. Хтось вагається. Хтось сміється. Лиш боюся я – переллється.
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Тужавіє туга в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (29.06.20)
- Але що це? Ти знову — утік в минуле в Мелодія вічних прощань (25.06.20)
- Я – втеча, я – вічна втеча в І залишаться - вірші (24.06.20)
- Блідне зойк матіоли в Мелодія вічних прощань (22.06.20)
- Тьмяно чомусь в дзеркалах в Сонцетяжіння (20.06.20)
- НЕВІДВОРОТНІСТЬ в Сонцетяжіння (19.06.20)
- Згадаймо в Новини (16.06.20)