І залишаться - вірші (356)
08.10.15
Від першого акорду до останнього
Від першого акорду до останнього пробігтись Собаки виють, морди задивляючи у місяць Не спиться вартовим І злодіям не спиться А ніч жене коней Регоче чорна колісниця Скрадаючись провулками шепочуться тумани Шукаючи притулку в двері стукає омана Їй відчиняють ниці необачними руками Сміються таємниці за пудовими замками І ті, що надривалися, муруючи ці стіни Спокійно спочивають, усміхаючись дитинно Їм…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
24.08.15
Мовчи, моє серце, не плач!
Мовчи, моє серце, не плач! Живучи в примарній безодні Іще ти не знало нестач, Що тиснуть, мов руки холодні. Іще ти не бачило біль, Як недруга - чутно і зримо, Іще не повзуть звідусіль Чутки і наклепи. Ти з ними Не зналося, серце моє. І зрада тебе не торкалась… Чому ж тоді біль постає Безжально, мов вогняний спалах, Неначе пройшла…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- А як ти думав в І залишаться - вірші (23.09.20)
- На віки вічні – цей біль в І залишаться - вірші (22.09.20)
- Десь над містом квітує вогонь в Мелодія вічних прощань (22.09.20)
- Я от думаю – стільки ніжного в І залишаться - вірші (18.09.20)
- Мотив цей так любила я колись в Хортицькі дзвони (14.09.20)
- Іноді хочеться бути і от такою в Ключі від ранку (09.09.20)
- Нiжнiстю, палаючою нiжнiстю в Хортицькі дзвони (09.09.20)