1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

І залишаться - вірші (418)

Так минулося все просто – Наче й не було Ти дорослий. Я доросла. Ось моє крило   Ну давай же, полетіли! Чи слабо тобі? Ну хіба торкнуться крила Далі – врізнобіч   Понад луки, понад греблі – Вище далебі Твоє небо – моє небо: Випадковий збіг   Випадкове накладання Двох смішних площин… А по тому – знову ранок В сірому…
Так буває – усе невчасно. Не до ладу. Не так, як треба Я-то знаю: це просто щастя Ну… приблизно як небо – небо.   Розчиняє усе буденність Навіть зрячі – і ті вже сліпнуть А молитва – вона щоденно. А інакше хіба – молитва?   А інакше – для чого бути Та, мабуть що, і говорити Ми чудово навчились бути…
Сторінка 10 з 10