І залишаться - вірші (293)
04.02.19
Доки слова нависають
Доки слова нависають важкими краплями – От ніби скороприйдешня злива – Доки можливі всі неможливі «раптом», – Я щаслива. Доки слова дозрівають – ґрона і кетяги – Соком стривожено і неминучо пульсують, – Доти я їхня єдино можлива леді. Хочете – пані. А хочте – корчмарка. Всує Згадую все (якщо знаєшся на пошуківці…) – Тричі цитована і –…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
31.01.19
Знов на підлогу сяду я
Знов на підлогу сяду я,Мовчу, немов на чатах.І знов тебе вигадуєПорожня ця кімната. Вмирає сизе зарево, Хитається прозороНаповнений примарамиНапружений півморок. Момент прозріння втрачено, Приховано невправно.На двох – хапливо – начорноЗаварюється кава. І ціла вже майоліка, Все вигадать неважко.Лиш на маленькім столикуМовчить порожня чашка. 1995
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Береш тепло руками в І залишаться - вірші (19.10.19)
- Антидидактика в І залишаться - вірші (17.10.19)
- БЕСАМЕ МУЧО в Ключі від ранку (14.10.19)
- Любове в Пісні (12.10.19)
- Ти йдеш з мого життя в І залишаться - вірші (10.10.19)
- Я встаю, я співаю, заварюю, лью в І залишаться - вірші (08.10.19)
- Переплітаючи подихи, відлітаємо в сон в І залишаться - вірші (07.10.19)