І залишаться - вірші (85)
11.12.16
Не хочеш – то не говори
Не хочеш – то не говори. Я і сама сказати можу. Такі вже правила у гри, Печалі й ніжності тотожність Так повелося поміж нас – І страшно, й радісно, й тривожно Мене лякає ця стіна. Та в ній є двері, як у кожній. І попри схлипи самоти І причитання безнадії Дійти. Знайти. І увійти – Непросто. Але я…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
04.12.16
Серед спеки, серед сльоти...
Серед спеки, серед сльоти Попід зливою: Як же – ти Не питайте мене, німу Як це сталося – і чому І чому серед всіх завій Тільки ти – тільки ти між вій І тримає – господь, прости? – Те що віриш у мене – ти 1.06.13
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Налито цю ніч по вінця в І залишаться - вірші (14.09.17)
- Яким буде колір ночі в І залишаться - вірші (13.09.17)
- Густо - пусто. Сумно весело в І залишаться - вірші (05.09.17)
- Юрко Волощак. Присвята Марині в Спогади, рецензії, статті (01.09.17)
- ЛИСТ ДО ВЧИТЕЛЯ в І залишаться - вірші (31.08.17)
- Заблукала у дзеркАлах в І залишаться - вірші (31.08.17)
- Потурнаку, Reqviem в І залишаться - вірші (22.08.17)