І залишаться - вірші (406)
18.11.20
Майже роман (етюд з натури)
Я ще зранку розводила нюні, мов плакса –Все не так. Все не те. І цукерки скінчились.В універі я стріла п’яненького Макса –Менестреля-заброду з косими очима.Без грошей – як завжди. А напитись охота.З горла крики неслися – позаздрять команчіПеред корпусом Макс походжав Дон-КіхотомІ понурений Дімка тинявся, мов Санчо.І прокинулась в Максові сила ЕнеяВін готовий був вщент розгромити спартанців.Ми стояли з Наталкою…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
29.10.20
Я ніби й не сіяла
Я ніби й не сіяла… Кажуть: зажинок Лиш слово сказала – Говорять: промова Яка з мене, вибачте, Нині дружина? Прикольно: ще кажуть. Але фіалково До того, чим потім Цей клич відзоветься До всіх баняків, Що – на жаль – додаються. Банальним сопрано – шкода, що не меццо – Протестно волаю. Не звикла – на блюдці! Мені подавай Поскладніше…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Не про те – розумієш? – мова ! в І залишаться - вірші (19.10.21)
- Знову стали слова непотрібними в І залишаться - вірші (13.10.21)
- Ноктюрн для мами в Проза (11.10.21)
- Передголгофа.. Відеопоезії Марини Брацило на богошукацькі мотиви в Мультімедіа (09.10.21)
- Поштова скринька мріє про листи в І залишаться - вірші (09.10.21)
- Всі це бачать, та – дивно! – мовчать в І залишаться - вірші (06.10.21)
- Листопад в І залишаться - вірші (05.10.21)