І залишаться - вірші (418)
26.12.20
Здійснилось: лобом об стінУ
Здійснилось: лобом об стінУРопа залляла очі…І я впаду в безодню снуНе дочекавшись ночіСпинивши часу дикий бігЗалишу вічну сцену.А потім в сон проникне більІ розшматує вени.Забуду днів панно рябе,Порину в заметілі…Я з мозку вирвала тебе,А ти лишився в тілі, –Злечу над ріки і містаНе витримаю муки:До тебе тягнуться вуста,Тебе шукають рукиПеред очима світ застигІ виходу немає…– Молю! Благаю! – Відпусти!..– А…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
24.12.20
Не торкатимусь ані атома
Не торкатимусь ані атома –Годі ставити на зеро!Оминатиму, оминатиму,Не наближуся ні на крок.Між скаженими, навіженимиНе змагатимусь за чуже.Берегтимуся: береженогоНавіть Боженько береже.Я не гратимусь із пін-кодами,Розлогінюся і піду:Ані поглядом, ані подихом,Ані порухом – у біду.Поза згубою, між принадами…Підлість грається у закон:Стіни рушаться. Небо падає.Надривається телефон. 4.04.11
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)
- На небі з квіту черешень в Мелодія вічних прощань (25.04.22)
- Що ти хочеш від мене в Мелодія вічних прощань (22.04.22)
- Наші хлопчики в Пісні (21.04.22)
- Бранка в Хортицькі дзвони (13.04.22)