І залишаться - вірші (143)
Рахунок прийшов. Вже не плачу. ПлачУ. Не треба припущень, концепцій і версій. Якби ти почув! О, якби ти почув, Як я тебе кличу всім тілом і серцем! Із вимкненим світлом сиджу допізна. Гуляють кімнатами місячні тіні. Якби ти впізнав! О, якби ти впізнав На відстані болю моє шепотіння! І осені – вмерти! І бути зимі І зірване листя…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
24.12.17
З першим снігом тебе, коханий
З першим снігом тебе, коханий З першим плачем червоних кленів Бачиш, як він прекрасно тане – Мов твоє кохання до мене Знову слово, немов присвята: Чи осіння, чи то осанна… Я навчуся таки мовчати З першим снігом тебе, коханий Він летить, мов моя зневіра. Хай іще поцарює омана У південній твоїй пальмірі З першим снігом тебе, коханий Листопад…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- ЧОРНОБИЛЬ в І залишаться - вірші (26.04.18)
- Ну і де вона в І залишаться - вірші (20.04.18)
- ХОРТИЦЯ в Хортицькі дзвони (20.04.18)
- Роде мій в Хортицькі дзвони (17.04.18)
- За блакитною горою в Хортицькі дзвони (17.04.18)
- Так напоротися- це стовідсотково попасти в І залишаться - вірші (14.04.18)
- Зарегульовано русла річок в І залишаться - вірші (12.04.18)