1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

І залишаться - вірші (310)

Знати й забути – ну що може бути прекрасніше? Тиха вечеря. Дім. Телевізор. Сім’я. Хто його знає – що тáм було з нами, вчорашніми. Може, у снах собі інша пригадуюсь я? Знати й забути. Ні тіло, ні душу не мучити. Бути спокійною. Мріяти сито про все. Тільки у вухах болить і болить мені музика Й часом – розмовами – дивний…
Невідворотно –самотньо. І не віднайдеш Жодного сліду на обраній – вкотре – стежині Може – ліхтар? Може – зоряне поле без меж Зоране знову навесну - безболісно –синє…   Ти відкриваєш востаннє – чи то материк Чи то півострів і біль: відкриття не стається. Тільки шкода, що ти перший виходиш із гри – Перший із тих, кому вірила – всупереч…