1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

І залишаться - вірші (356)

Коли я знову впадаю в тебе – Я майже річка. Я спів і щебет. Я божевільним тремтливим соло Видобуваю із горла голос. Я завжди вміла тебе послухать: Забудь навідліг, що в горлі сухо. Знайдеться жменя легкого сміху. Забудь навідруб, що в грудях тихо. Забудь, що в звуках живе тривалість. Я завжди вміла. Я забуваю – Легка. Закохана. Вічно юна… Чиє…
А скільки бажань – несповнено.А скільки стежин – заплутано...Мене бережеш підковою, На щастя благеньке кутою.І я видаюсь хороброю, —Мовляв, будуть всі щасливими...Либонь же мені поробленоНа літо оце зі зливами!Либонь же мене зурочено – Дарма, що тобі мов знахідка:Одну до сідла торочено,Чотири прибито цвяхами.Останню копійку програно:Таке твоє щастя – мúршаве...Лишень не згуби дорогою,Аби не дісталось – іншому.