І залишаться - вірші (85)
Ви знаєте, як прокидаються квіти щоранку, Як степ рожевіє, неначе цнотливе дівча, Як вечір липневий сади убирає серпанком, Як зоряні коси весна розпуска по плечах? Як гаряче дихає спека у ночі червневі, Як в’ється волога утомленим тілом землі, Як ніч убирається в роси, немов королева, Як пахне життям щойно спечений хліб на столі? Землі до лиця навіть туга…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Налито цю ніч по вінця в І залишаться - вірші (14.09.17)
- Яким буде колір ночі в І залишаться - вірші (13.09.17)
- Густо - пусто. Сумно весело в І залишаться - вірші (05.09.17)
- Юрко Волощак. Присвята Марині в Спогади, рецензії, статті (01.09.17)
- ЛИСТ ДО ВЧИТЕЛЯ в І залишаться - вірші (31.08.17)
- Заблукала у дзеркАлах в І залишаться - вірші (31.08.17)
- Потурнаку, Reqviem в І залишаться - вірші (22.08.17)