І залишаться - вірші (383)
18.12.19
Спасибі. Прекрасна химера.
Спасибі. Прекрасна химера. Так легко сміятись і жить. Я знаю – зневіра не вмерла, Вона відвернулась на мить. Я знаю – Примара розтане, Зотліє полуда запон… І все ж – на прощання – коханий! Спасибі. Хоча б і за сон. – Дурниці! Химери, примари… Ну як ще тобі довести?.. – В минулому – спала. А зараз Нарешті прокинулась…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
27.11.19
Сонне світання. Усміхнене дитятко
Сонне світання. Усміхнене дитятко. Сонце – у вікна. Всі сумніви – зайві. Світло помре, аби знов народитися. Все так буденно – і сутінь, і сяйво. Так і живемо, моя випадковосте – Речена долею, злякана – вітром Ти народився епіграфом повісті А епілогом – ми двоє. І світло. Як не впирайся – Це, мабуть, наречено – Ти, що заглавною…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Аби ти знав, викладачу в І залишаться - вірші (26.01.21)
- І Ви - десь поруч в І залишаться - вірші (25.01.21)
- А любов моя, хоч і у комі, — жива в Мелодія вічних прощань (22.01.21)
- Паперові сани в Сонцетяжіння (20.01.21)
- Не треба слiв, пророщених в теплi в Хортицькі дзвони (18.01.21)
- Доню моя, доню. пісня в Пісні (14.01.21)
- Я знаю все, що буде і було в Я зроду тут живу (13.01.21)