І залишаться - вірші (338)
07.02.19
Сумне і тмяне скло
Сумне і тмяне скло – на відстані долоні. Пастель чи акварель? — на відстані руки. Медовішає день, – тепліє чи холоне? Цей безіменний день – в тобі чи навпаки. За чим сумує тінь в прозоро-сірім сквері? Про що міркує в день задивлене вікно? Про що рипить паркет? Про що співають двері? З яких віків цей чвал, це форкання гніде?…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
06.02.19
Тепер я знаю
Тепер я знаю, як пахне зрада. Та – що приємно! – як пахне радість. Для мене зрада відгонить тліном, Євшаном – радість (воно ж – полинно). Полин по серцю – хоч гіркотою – Ураз замирить із самотою. А щоби зради не чути гомін – Тоді – євшану чебрець на поміч. Не зраду – ніжність згадаю тепло.…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Навколо вогні і роси в Благовіст (06.04.20)
- Можливо, це і був вчорашній сон в І залишаться - вірші (01.04.20)
- Сонце в небі розлилося в І залишаться - вірші (30.03.20)
- Світ такий, як завжди в І залишаться - вірші (28.03.20)
- Ходи собі легко в І залишаться - вірші (26.03.20)
- Сірий світ спалахне – і розкрає в І залишаться - вірші (24.03.20)
- Стисну скроні гарячі в І залишаться - вірші (24.03.20)