І залишаться - вірші (204)
17.02.18
Хай буде день
Хай буде день – зелений і терпкий Прозорий перший лист сухого дуба Якого синій запах – наче згуба, Останній дар коханої руки. Таке його народження сумне – Не всупереч, а за бажанням Юди Він у моїй історії пребуде Як зрада мною – давньої мене, Як скривлення нове колишніх вуст, Очей колишніх погляди торішні… Я всі замки перецілую ніжно Їх бачити…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
15.02.18
Я от думаю- стільки ніжного
Я от думаю – стільки ніжного Неймовірного, незбагненного Мов не стало мене, колишньої, Полоненої Полонила – я Виціловують трави стеблами Прихиляючи ніч до всесвіту Звідки стільки аж дива теплого, Опівнічного, безсловесного І лиш зорі всі – у сторожу нам, Долі свідками випадковими Мій некликаний, неворожений… Незворотністю подарований 06.06.12
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Юркові Нозі - 45 років в Новини (18.10.18)
- В місті гамірно в І залишаться - вірші (18.10.18)
- Пригадую – ми ховалися від батьків в Пам’яті Юрчика (17.10.18)
- Бачиш? Я дихаю рівно в І залишаться - вірші (11.10.18)
- Неба трьом соколам замало в І залишаться - вірші (10.10.18)
- Сонце моє так далеко в І залишаться - вірші (10.10.18)
- Вже віск розтав в І залишаться - вірші (10.10.18)