І залишаться - вірші (418)
24.03.20
Сірий світ спалахне – і розкрає
Сірий світ спалахне – і розкрає Білий світ на червоне ганчір’я. Не журись, мій вишиваний раю, Буде світлим твоє надвечір’я. Буде ніч твоя зоряна й пишна, Мертві тіні розбудить світання. Хоч і кров’ю стікатимуть вишні, Дух воскресне і цвітом постане. Чорне тіло похмурого пару Заквітчає зелене буяння. Хай ось тільки дотерпимо кару. Хай ось тільки складем покаяння. …
Опубліковано в
І залишаться - вірші
24.03.20
Стисну скроні гарячі
Стисну скроні гарячі холодними пальцями, Темним розпачем вигрію рук перетин. Риска обрію визначить розмір дистанції, На яку віддалилися дві самоти. Потяг твій відлітає у ніч перестуками, Розсипається дрібно в стривожених снах. Вийду в степ уночі – і стою, і вигукую, І не знаю, куди долітає луна. Чи ж вона долетить до самотнього ранку, Коли вікна затопить червоний вогонь? Чи, стривожений…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)
- На небі з квіту черешень в Мелодія вічних прощань (25.04.22)
- Що ти хочеш від мене в Мелодія вічних прощань (22.04.22)
- Наші хлопчики в Пісні (21.04.22)
- Бранка в Хортицькі дзвони (13.04.22)