1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

І залишаться - вірші (143)

Легким серпанком – білий біль – Мов лист, надісланий тобі, Мов темні кола по воді, Мов гість у опівнічний дім   Мій біль – мов птаха на плече Немов вогонь, що не пече Мов стріли поглядів з очей: Іще! Іще! Я хочу ще   Цієї темної біди Цієї чорної води І намовлянь лягає дим: Не відведи! Не відведи!   Зашерхлі…
Мій друже Валько!* Сядемо до столу. Хай келихи дзвенять святковим колом Комусь – твоє кохання. А мені – Хіба що вірші. Вірші – пісні   Багато? Мало? Мабуть що нічого Десь там у хмарах, є твоя дорога До темної і п’яної зорі. Я слухаю. Мовчи. І говори.   В усіх словах є правда і облуда: Ми є сьогодні – Завтра…