1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

І залишаться - вірші (338)

Сумне і тмяне скло – на відстані долоні. Пастель чи акварель? — на відстані руки. Медовішає день, – тепліє чи холоне? Цей безіменний день – в тобі чи навпаки.   За чим сумує тінь в прозоро-сірім сквері? Про що міркує в день задивлене вікно? Про що рипить паркет? Про що співають двері? З яких віків цей чвал, це форкання гніде?…
Тепер я знаю, як пахне зрада. Та – що приємно! – як пахне радість.   Для мене зрада відгонить тліном, Євшаном – радість (воно ж – полинно).   Полин по серцю – хоч гіркотою – Ураз замирить із самотою.   А щоби зради не чути гомін – Тоді – євшану чебрець на поміч.   Не зраду – ніжність згадаю тепло.…