І залишаться - вірші (258)
04.09.18
Ти народився янголом
Ти народився янголом. Думав: стоятимеш Вартою коло Престолу. Дякував долі. Та поволі Зростало терня гордині спливали віки, мов години ще не було Людини, а ти був до неї подібний: та ж самовпевненість жити І падіння надій німих. Спинися на мить! Мовчи! Спочинь на моєму плечі до вранішньої години Ти будеш – Людина, щось середнє між янголом і тим, чиє темне…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
31.08.18
Слова вже не мають значення
Слова вже не мають значення І казці, і літу – край Я тихо скажу: «До побачення», А подумки крикну: «Прощай!» А літом – то дні минали, Чи був же то божий знак, Що я тобі «Ні» сказала, Шепнувши подумки «Так» 199?
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Ти мені потрібен в Ключі від ранку (18.02.19)
- Що зі мною робиться в Ключі від ранку (15.02.19)
- Щось саменькій гіршає поночі в Ключі від ранку (13.02.19)
- А ближче – ні на трохи нам в І залишаться - вірші (12.02.19)
- Ти плачеш в І залишаться - вірші (11.02.19)
- Навіть словом не торкаюся в І залишаться - вірші (11.02.19)
- Все так звичайно в І залишаться - вірші (08.02.19)