І залишаться - вірші (392)
17.01.20
Мені здавалось: ти мене гукав
Мені здавалось: ти мене гукав, Хоч це було, можливо і не в тему Сліпа рука, шукаючи рукав, Мов кошенятко тицялася в темінь. Мені здавалось: ти мене гукав – А треба бігти, бігти, коли кличуть! Здригалася невиспана рука, Малюючи усміхнене обличчя Мені здавалось: ти мене гукав І за собою кроки не встигали І усмішка зривалася дзвінка І в хмарах набурмосиних шугала…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
13.01.20
Небо над містом холодне
Небо над містом холодне і сіро-мружисте, всі фарби поблякли між безлічі сірих плям... Люди карають зневагою і байдужістю, Всевишній карає зневірою і забуттям. А потім, люди, ви бачили тих покараних? Чи чув ти, Боже, молитву зневірених душ? А марять вірою. Тим страшніше їх марення. Коли здіймаєте руку – хто вам скаже: «Не руш!» Вони приходять до храму тільки за мужністю,…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- В найбільший шал весняної повені в Мелодія вічних прощань (12.04.21)
- Відеопрезентація Пам'яті Юрка Ноги " Марина Брацило. Поезії прощань..." Автори: Ольга Черненко, Олена Степаненко в Мультімедіа (09.04.21)
- …Ти є у цьому місті в Мелодія вічних прощань (06.04.21)
- ШТОРМ в Благовіст (05.04.21)
- Заходь в мій дім в І залишаться - вірші (04.04.21)
- Для тих, хто хоче дізнатися все про Марину в Мультімедіа (02.04.21)
- Соло для флейти в І залишаться - вірші (29.03.21)