1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

І залишаться - вірші (406)

Я ще тобі болю – немов здаля, Я ще тобі вчуваюся донині... Так ноги ампутовані болять Шматкові, що лишився від людини.   Я ще тобі примарююся скрізь, Пригадуюсь крізь крижану завісу – Так згадує сухий торішній лист Політ єдиний свій – під ноги лісу.   Я тихий підголосок в унісон, Та за законом я згасати мушу. І – німота. Так…
От як хочете. Не чіпайте і не карайте З поля бою – вже хто як може, вважаймо так З мене буде – як виживу оттакий копірайтер Я зумію алергікам впарити котиків і собак   Після того ж – назвіть хоч Етуаль майданом (Ви ж назвали так Площу ринок. На черзі – що?) Я прийму це як даність. Як ще одну…

Мій настрій

son-travaТака тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...