1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

І залишаться - вірші (406)

І. Міста мого золотистий вулик Нас не врятує, бо Де нам подітися? Безпритульні Ми і наша любов Де нам податися? Між ліхтарями Ми заблукали знов Грудень старий обвіває вітрами Нас і нашу любов Ми серед цих передсвятних суєт Скнієм – єдині либонь… Казка різдвяна хіба врятує На і нашу любов   ІІ. Поза нами нема нічого Світ колись існував –…
А коли притулитись – ребро до ребра – Ти відчуєш мене, мов віднайдену стежку, Мов фінал всіх розгублень і всіх озирань. Мов прозріння небес і підніжної решти.   Так давно не було. Але є відтепер – Ти пізнаєш упевність затерплого тіла Нереальне чуття, підсвідомо – сліпе Що самотність у вирій навік відлетіла   Бо ж ребра – бракувало. Всевишньому –…

Мій настрій

son-travaТака тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...