1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

Сонцетяжіння (27)

Ти не зумієш відшукатиЦієї стрічки рваний край.Яка тривожна і дзвінка ти!Яка страшна у тебе гра!   Ось — темний берег материзни.Він меншає. Тобі болить?Ах, пізно, Аріадно, пізно!Ламання рук. Солоний схлип…   Егеї — вмруть. Тезеї — зрадять,Діоніс викраде цноту —І струять вина Аріадну,І хмелем коси заплетуть.   І буде в погляді горітиВже не жертовна зла любов,А нитка — та зрадлива…
Запряжу паперові сани,Поганятиму ручкою.Ой поїду до баби ОксаниНа заручини. Не по той бік ріки —Повз дерева-роки:— Н-но!Не кружляють круки,А свистять парубки —Аж дзвенить вікно.Не сховають убори стану!..Розкажу хоч уривками,Як сусідка баба ОксанаБула дівкою.Чи не кращоюНа всій вулиці.Парубків було!..Призабулося:Давні буквиці,Давня грамота…Дай Бог пам’яті!Й летять роки і покоси,Місяць блимає…А були ж у Оксани коси —В дві руки мої!..Ой комусь вониЗав’язали світ,У густій…