Мелодія вічних прощань (51)
21.09.21
Аби не сполохать святої віри
Аби не сполохать святої віри,Аби не відпустить тебе у вирій,Щоб Бог нас забуттям не покарав,Я маю заплатити. Чорна гра!Коханий! Я вже маю тільки щирість.Але якщо тобі її віддам,Якщо з ріки втече у плач вода,Якщо вона уб’є твою довіру —Моя убивча, вистраждана щирість, —То замість щастя виросте біда.Ти чуєш? — Шарудить опале листя..О, де ти був, коли, первісне чиста,Я знала храм…
Опубліковано в
Мелодія вічних прощань
09.09.21
Сумно бути осіннім теплом
Сумно бути осіннім теплом – Небезпечним і скороминучим. Сірих сходів обвалена круча, Бляклих вікон зіщулене скло, Запізнілої лампи в вікні Сумовитий замучений усміх І короткий, придуманий успіх Надто теплих оманливих днів. Що б не сталося, що б не було – Взявши листям скривавлене мито, Ти чекатимеш сонця і літа... Сумно бути осіннім теплом.
Опубліковано в
Мелодія вічних прощань
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Тихо! Іде дощ! в Проза (23.09.21)
- Аби не сполохать святої віри в Мелодія вічних прощань (21.09.21)
- ЛИСТИ, У ЯКИХ НЕМАЄ ЖОДНИХ ШАНСІВ БУТИ ВІДПРАВЛЕНИМИ в Проза (20.09.21)
- Моєму Морю, без якого мене немає в Проза (16.09.21)
- Будні в Проза (13.09.21)
- Хортиця в Проза (10.09.21)
- Сумно бути осіннім теплом в Мелодія вічних прощань (09.09.21)