1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

Мелодія вічних прощань (51)

Аби не сполохать святої віри,Аби не відпустить тебе у вирій,Щоб Бог нас забуттям не покарав,Я маю заплатити. Чорна гра!Коханий! Я вже маю тільки щирість.Але якщо тобі її віддам,Якщо з ріки втече у плач вода,Якщо вона уб’є твою довіру —Моя убивча, вистраждана щирість, —То замість щастя виросте біда.Ти чуєш? — Шарудить опале листя..О, де ти був, коли, первісне чиста,Я знала храм…
Сумно бути осіннім теплом – Небезпечним і скороминучим. Сірих сходів обвалена круча, Бляклих вікон зіщулене скло, Запізнілої лампи в вікні Сумовитий замучений усміх І короткий, придуманий успіх Надто теплих оманливих днів. Що б не сталося, що б не було – Взявши листям скривавлене мито, Ти чекатимеш сонця і літа... Сумно бути осіннім теплом.
Сторінка 1 з 2