1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>

Я зроду тут живу (65)

Я люблю його, мамо —як вірші вічності прагнуть.Я люблю його стримано —як люблять готичні собори.Так люблять полотна Даліі музику Вагнера.Так люблять небо і степ,вітер і зорі.   Я люблю його тихо —до білого хрускоту пальців,Розчиняюсь в любові,мов сіль у вселенських водах.Я стрічаюся з нею,як стрічаються двоє блукальців:Очі — в — очі… вогонь…і відходять… відходять… відходять…   Я люблю його, мамо…
Приблудилась доля, стала наді мною Задзвеніла в небі, злинула луною Розхитала віти, у воді відбила – Бачиш, скільки в мене молодої сили Я тобі тихенько пісню наспіваю: Є мотив і тиша, та немає краю. Є нудьга і туга, сльози є нечутні Біль і ніжність друга, – лиш немає суті Ти її не слухай – хай собі нудьгує… Ходить кінь подвір’ям,…
Сторінка 2 з 2