крізь всю біду і весь одчай,
що вишиті у снах
несу полин в своїх очах
туди, де біль мина
несу, чекаю і боюсь
що висохне полин
що тінь твою і тінь мою
в зітханнях ковили
вколише сон, приспить туман,
обійме тепла мла
ці тіні ніч переплела,
а злити не змогла.
іду- і плине течія,
і гусне смак біди –
убий, якщо згадаю я
навіщо і куди
04.09.2002