Це не біль.
І точно не образа.
Не печаль.
І певно що не жаль...
Ось ти де!
Давай боятись разом
наших несподіваних
бажань.
Легше і, повір мені,
простіше
До он того берега -
удвох
Бачиш,
як прозорішає тиша
На пітьмі настояних тривог?
Гасне шторм
невстояного шалу
Тане вир
раптової жаги
Так, я знаю.
Я вже тут бувала.
Слід впізнав
тутешні береги.
Ось і трави – бачиш ? -
постіль стелять
Встоюється в блискавках
озон...
Ніжністю, підсипаною
в келих,
Будем рятуватися разом
Тільки і біди -
обтяти морок.
Хай він дотліває
на ножі...
Це не так і страшно -
бути поруч,
Не перетинаючи межі.
28.03.10