1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
28 вересня 2017

Море пінно цілує піски оксамитні

Оцінити
(5 голоси)

Море пінно цілує

піски оксамитні

Завмираєш, почувши

мій спів у прибої

Застигаєш, зловивши

мій подих у вітрі

Я з тобою, мій

принце

я завжди з тобою

 

Море мушлі ховає

в піщаних шкатулках

Бо не хоче відкрити

тобі передчасно,

Що була я рятунком,

була я притулком

Безліч днів і ночей

доливаючи щастям

 

Море легко приймає

і легко відносить

І твої коралі

і мої поцілунки

Попри ту, що співом

розчісує коси

День по дні

ти чекаєш

нового дарунку

 

Море тягне долоні

й тікає безсило

І мій сміх опівнічний

його течією

Не питай, що дала я

і чим заплатила

За можливість

не бути і бути

твоєю

 

Море прийме монету –

Авжеж, «на удачу»

Море вміє ховати

скарби потаємні

Я не втратила голос.

Хто знає, що втрачу

При твоєму весіллі

по щастю твоєму?

 

Тільки море і знає.

Та що напророчить –

Приховає, під білою

піни габою

Лише в шепоті хвиль

ти шукаєш щоночі

Я з тобою, мій принце.

Я завжди з тобою

13.06.12