І до самого сходу
у чорного глоду
кістки стукотітимуть
Тут так зимно
але всі ми
цього холоду діти
І до самого літа
напівправдою гріті
ми таки існуватимем
доки сонце не спинить
сяйвом піни
наші втомлені атоми
І до самої смерті
на землі розпростерті
будем вірити в істину
Та олжа незборима
ми, її пілігрими,
Так і зникнем безвісними
06 лютого 2018
І до самого сходу
Info
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Що зі мною робиться в Ключі від ранку (15.02.19)
- Щось саменькій гіршає поночі в Ключі від ранку (13.02.19)
- А ближче – ні на трохи нам в І залишаться - вірші (12.02.19)
- Ти плачеш в І залишаться - вірші (11.02.19)
- Навіть словом не торкаюся в І залишаться - вірші (11.02.19)
- Все так звичайно в І залишаться - вірші (08.02.19)
- Сумне і тмяне скло в І залишаться - вірші (07.02.19)