Шовкова держава
Шовкова держава (56)
Колись, у дитинстві, мене заворожила ця казка... Я так і бачила її - Шовкову державу, – прекрасну, мальовничу, співучу... І зівсебіч оточену ворогами. Як у кожній казці, все закінчилося щасливо. Чарівна країна дочекалася свого героя. І стали ясними зорі, тихими - води. Нашу казку ще не закінчено. Хочеться вірити, що казкар не забуде законів жанру. А доти кожен, хто живе в краю шовкових трав і напоєного пахощамі вітру, вірить у щастя. І тому - не варто забувати про диво, байдуже проходити повз красу... Ми є такі, які є. Ми живемо тут і сьогодні. Ми - самі собі герої. І все, що в нас є, - наша шовкова держава, країна мрійних і добрих людей, яким не варто забувати, що вони - саме такі...
19.05.18
Вітер ще має шанси
Вітер ще має шанси бути почутим. Навіть якщо гніздиться на денці склянки. Вітер дарує волю. Та радше – труту. Вітер нагадує лоно чужої коханки. Вештає світом, полює – шукає втіхи. Якщо захочеш – можеш його прийняти. Тільки – чи вистачить крові, дощу і сміху. Щоби – якщо не спиниш – хоча б обрати. 19.05.09
Опубліковано в
Шовкова держава
17.05.18
Ну і нарешті – те, що і так відомо
Ну і нарешті – те, що і так відомо: Трави – зелені. Небо – блакитне. Земля – червона. Лиш не забудь. Зупинись на порозі дому. Грудочку тої руди притисни до скроні. Потім – тікати в тіні, дедалі довші. Тихо себе ховати помежи квіти... Раптом та й буде диво, та й буде дощик. Сполохне благодаттю – і ти навчишся родити.…
Опубліковано в
Шовкова держава
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Я тебе відчуваю шкірою в І залишаться - вірші (22.10.18)
- Юркові Нозі - 45 років в Новини (18.10.18)
- В місті гамірно в І залишаться - вірші (18.10.18)
- Пригадую – ми ховалися від батьків в Пам’яті Юрчика (17.10.18)
- Бачиш? Я дихаю рівно в І залишаться - вірші (11.10.18)
- Неба трьом соколам замало в І залишаться - вірші (10.10.18)
- Сонце моє так далеко в І залишаться - вірші (10.10.18)