Шовкова держава (53)
Колись, у дитинстві, мене заворожила ця казка... Я так і бачила її - Шовкову державу, – прекрасну, мальовничу, співучу... І зівсебіч оточену ворогами. Як у кожній казці, все закінчилося щасливо. Чарівна країна дочекалася свого героя. І стали ясними зорі, тихими - води. Нашу казку ще не закінчено. Хочеться вірити, що казкар не забуде законів жанру. А доти кожен, хто живе в краю шовкових трав і напоєного пахощамі вітру, вірить у щастя. І тому - не варто забувати про диво, байдуже проходити повз красу... Ми є такі, які є. Ми живемо тут і сьогодні. Ми - самі собі герої. І все, що в нас є, - наша шовкова держава, країна мрійних і добрих людей, яким не варто забувати, що вони - саме такі...
Вогняного борця не буде
І вишніми, і чорними
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Ну і де вона в І залишаться - вірші (20.04.18)
- ХОРТИЦЯ в Хортицькі дзвони (20.04.18)
- Роде мій в Хортицькі дзвони (17.04.18)
- За блакитною горою в Хортицькі дзвони (17.04.18)
- Так напоротися- це стовідсотково попасти в І залишаться - вірші (14.04.18)
- Зарегульовано русла річок в І залишаться - вірші (12.04.18)
- Пам'ятаємо в Новини (10.04.18)