Ключі від ранку
Ключі від ранку (54)
Воно таке мінливе - кохання. Він такий різний - коханий. У почуття стільки граней! Вони часом міняться веселкою, часом - ранять до крові. У героя стільки облич! Щоб нарешті збагнути незбагненне, варто подивитися в кожне. Але відімкнути світанок і зустріти новий день щасливою можна лише з по-справжньому близькою людиною. Яка подарує коханій ключі від ранку.
29.05.20
Дві самоти… який кумедний збіг.
Дві самоти… який кумедний збіг. Інет щораз дає невчасні збої. Цей вечір подаровано тобі. Відтак і ніч – датовано тобою. А ще – мовчанням, сповненим пітьми. І мерехтінням усміху на фото. Мелодіями в лініях німих. Мовчанням, не прочитаним по нотах. І мною, що попри зароки всі До ранку виворожує на каві. Невлад мовчу… У чашку сиплю сіль… Все добре. Правда.…
Опубліковано в
Ключі від ранку
14.10.19
БЕСАМЕ МУЧО
Бесаме… бесаме мучо… Пощо ти мучиш? Біль по душі – аль фреско: Гарно – та рано. Витерто есемески. Наче кохання. Ніжності – аж по вінця. Але – для чого? Зайчиками на стінці – Спогад та й спогад. Крутить дурне кіно Телевізор. Може, й не все одно. Але – пізно. Певно, іще не все. Та – по всьому. Що вона принесе…
Опубліковано в
Ключі від ранку
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- ЛЕТЮЧI КОРАБЛI в Хортицькі дзвони (06.07.20)
- Тужавіє туга в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (29.06.20)
- Але що це? Ти знову — утік в минуле в Мелодія вічних прощань (25.06.20)
- Я – втеча, я – вічна втеча в І залишаться - вірші (24.06.20)
- Блідне зойк матіоли в Мелодія вічних прощань (22.06.20)
- Тьмяно чомусь в дзеркалах в Сонцетяжіння (20.06.20)
- НЕВІДВОРОТНІСТЬ в Сонцетяжіння (19.06.20)