Ключі від ранку
Ключі від ранку (53)
Воно таке мінливе - кохання. Він такий різний - коханий. У почуття стільки граней! Вони часом міняться веселкою, часом - ранять до крові. У героя стільки облич! Щоб нарешті збагнути незбагненне, варто подивитися в кожне. Але відімкнути світанок і зустріти новий день щасливою можна лише з по-справжньому близькою людиною. Яка подарує коханій ключі від ранку.
14.10.19
БЕСАМЕ МУЧО
Бесаме… бесаме мучо… Пощо ти мучиш? Біль по душі – аль фреско: Гарно – та рано. Витерто есемески. Наче кохання. Ніжності – аж по вінця. Але – для чого? Зайчиками на стінці – Спогад та й спогад. Крутить дурне кіно Телевізор. Може, й не все одно. Але – пізно. Певно, іще не все. Та – по всьому. Що вона принесе…
Опубліковано в
Ключі від ранку
02.07.19
Море моє чекає
Море моє чекає – на повертання таїнства. Море у снах про мене бачить мене – щасливу. Знають усі закохані: прагнеш – то дочекаєшся. Знають всі подорожні: прийдеш – лиш будь сміливим. Тож у неспиннім ритмі берег цілує хвилями: Що вже – але терпіння морю не позичати. Є на нестерпну тугу чайки – нехай поквилять. Є на прийдешню радість сонце…
Опубліковано в
Ключі від ранку
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Береш тепло руками в І залишаться - вірші (19.10.19)
- Антидидактика в І залишаться - вірші (17.10.19)
- БЕСАМЕ МУЧО в Ключі від ранку (14.10.19)
- Любове в Пісні (12.10.19)
- Ти йдеш з мого життя в І залишаться - вірші (10.10.19)
- Я встаю, я співаю, заварюю, лью в І залишаться - вірші (08.10.19)
- Переплітаючи подихи, відлітаємо в сон в І залишаться - вірші (07.10.19)